• 05 Кві, 2025
• Дорошенко Олександр
• Коментарі Вимкнено до Слабка доказова база: Чому справи НАБУ з провокацією хабарів розвалюються у судах

Слабка доказова база: Чому справи НАБУ з провокацією хабарів розвалюються у судах

Справи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) з провокуванням хабарів часто зазнають невдачі у судах через відсутність або слабкість доказової бази.

Під час круглого столу, присвяченого десятиріччю діяльності НАБУ, експерт Аналітичного центру “Українська фабрика думки” Юрій Гаврилечко зауважив, що зниження ефективності роботи Бюро викликане кількома факторами. По-перше, це відсутність відповідальності для правоохоронців за недотримання процесуальних норм. По-друге, немає конкуренції між такими структурами, як НАБУ та ДБР, що трансформує боротьбу з корупцією в змагання “хто більше посадить”. Третім чинником є нереалістичні строки розгляду справ у судах. Експерт також звернув увагу на те, що детективи НАБУ часто намагаються поліпшити статистику “розкриття” шляхом провокацій, зокрема у справах про хабарництво.

“Висновки досить невтішні: чим триваліша та запекліша боротьба, тим гірші результати”, – зазначив Гаврилечко.

В якості ілюстрації своїх слів, він навів два невдалі випадки провокацій хабарів, зокрема, справи екс-голови Тернопільської облради Головка та колишнього заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова.

Експерт пояснив такі невдалі дії малою кваліфікацією нових співробітників та наявністю старих прокурорів в лавах Бюро, які зосереджені на показниках розкриття справ. Він також наголосив на тому, що НАБУ, яке спочатку планувалося як незалежний антикорупційний орган, з часом втратило цю незалежність. Критично оцінив він також суперечності в антикорупційному законодавстві, які дозволяють правоохоронцям двояко тлумачити норми та притягувати громадян до відповідальності на підставі вигаданих фактів.

“Ситуація така, що будь-яку особу можуть звинуватити у скоєнні злочину лише на підставі обіцянок, а антикорупціонери завжди знайдуть привід для звинувачення! Це грубе порушення принципу справедливості та необґрунтоване створення кримінальних справ”, – пише Гаврилечко.

Яскравим прикладом зазначеного підходу є справа екс-заступника голови Дніпропетровської ОВА Володимира Орлова. “Протягом розслідування в обвинувачувальному акті з’являються фентезійні “потерпілі відсутні” та “шкода не встановлена!” Все пояснюється просто, опираючись на аналіз чинного законодавства”, – підкреслює експерт.

Як уже згадувалося, у жовтні 2024 року НАБУ висунуло підозру Володимиру Орлову в вимаганні 200 тисяч доларів за оренду земельної ділянки. Ця справа викликала сумніви серед блогерів та журналістів через недостатню доказову базу, яка ґрунтується на свідченнях агента-провокатора. Як зазначив сам Орлов, у справі офіційно вказується, що “потерпілі відсутні”, а “шкода не встановлена”. Більше того, на записах агента НАБУ зафіксовано, як обвинувачений відмовився від пропозиції неправомірної вигоди.